Як запобігти професійному вигоранню
НАЙМАСОВІШІ ПРОБЛЕМИ ВЧИТЕЛІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ
1. Низька мотивація дітей до навчання.
2. Самі педагоги перебувають у кризі.
3. Дистанційне навчання.
4. Гіпервідповідальність.
МАРКЕРИ ВИГОРАННЯ
Основні маркери це:
- почуття апатії щодо діяльності, яка раніше приносила задоволення;
- стан хронічного почуття втоми, неможливість відпочити;
- швидша втомлюваність;
- яскравіше виражені емоційні реакції (дратівливість, швидкий вихід із рівноваги) або навпаки – беземоційність;
- пригніченість;
- поведінкові прояви, емоційні, когнітивні (погіршення мови);
- провали в пам’яті, тривожні стани, сни;
- психосоматичні прояви: головні болі, біль у шлунку.
ЯК ПЕДАГОГУ ПОДБАТИ ПРО СЕБЕ
Потрібно дозволяти собі маленькі радощі, говорить Галина Номировська. Якщо є можливість – гуляти містом, дивитися кіно чи веселі телешоу, малювати, вишивати, займатися улюбленими справами, читати книги, додати в життя фізичну активність.
Для зняття напруги можна використовувати дихальні вправи (такі як дихання по квадрату чи по руці) та окорухові. Допомагає заспокоїтися вмивання холодною водою та циклічне малювання рівного кола – для цього варто обрати пастельну крейду та методично виводити фігуру, намагаючись зосередитися на ній.
Можна проводити деякі вправи для релаксації разом із дітьми, наприклад малювати, ліпити. Хороша ідея практикувати в колективі вправу “Банка вдячності”. Для цього потрібно разом із дітьми наповнити скляну банку аркушами паперу, на яких будуть написані слова вдячності собі та навколишнім. Потім їх варто діставати та читати в слух. Це допоможе змістити акцент із негативу на вдячність.
Інна Князєва радить учителям складати список ресурсних справ на робочому місці: “Вчителі проводять багато часу на роботі, мають там перерви, “вікна” між уроками, тож у цей час можуть робити речі, які підіймають їм настрій, покращують стан. Вчителі самостійно генерують свої списки таких справ: це може бути чашка кави, читання книги, перегляд кіно тощо“.
Проте, щоб впоратися зі стресом та запобігти вигоранню, недостатньо лише вправ чи практик, запевняє Інна:
“Техніки “тут і тепер” можуть діяти, але потрібно облаштовувати своє життя комплексно. Без задоволення основної проблеми ми не можемо вирішити наслідок. Не можна забувати про базові потреби організму: режим дня, адекватний сон, відсутність шкідливих звичок, регулярні фізичні навантаження (зарядка), ритуали, побут, – речі, які були стабільними, які можуть допомогти мінімізувати негативний вплив на психіку. Потрібно турбуватися про себе, дозволяти маленькі радощі. Ми рекомендуємо відновити рутину. Це дає відчуття безпеки”.(За матеріалами сайту НУШ)